Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 1704 Дата публикации: 18.9.2006
Ти… Чому ж саме ти, а не інша заповнила серце?
Чому я не можу позбутись про тебе думок?
І від мрій «як з тобою ми вдвох» сховатися де б це?
І чому не дивлюсь, як раніше, на інших жінок?
Ти подобалась, так… але я все вважав що ми друзі.
Я обожнював і милувавсь лише зі сторони…
Я довірив тобі роль моєї інтимної музи,
Закохатися ж не дозволяв собі, Бог борони..!
Але от день і тиждень, і місяць минає…
І ловлю я на думці себе – закохався, як так?
Я ж ніякого права на це почуття до тебе не маю…
Та все ж пишу в невідправлених я про кохання листах.
Вибачай, що так вийшло. Повір, що я чинив опір.
Вибачай, що, можливо, не буде вже дружніх бесід.
Я тобою таки заворожений, ти наче опій..!
От пишу це тобі, а робити це певно не слід.
Не полюбиш бо надто віддалений від ідеалу,
Що, мабуть. ти собі загадала ще в ранні роки.
І такого от вчинку від мене, мабуть, не чекала…
Та повір, я не міг більше «сипати в очі муки».
Ваше мнение: