Жанр: Лирика: Стихи, не вошедшие в рубрики Прочтений: 0 Посещений: 1720 Дата публикации: 26.10.2006
Положення весни - то лиш дурман,
Він тягне нас за руки і сміється.
А ми йдемо під зорями оман
І серце не із каменю - здається.
Положення весни - це не любов,
Це сни і мрії, втиснуті у рамки.
Шалений ген уведено у кров,
Нема цілого - є лише уламки.
Є тільки дим. Агонія весни...
І тонуть звуки у квітневій зливі.
Положення...і нащо нам вони?
Ми п'яні, ми кохані....
Ми щасливі...
Ну Кєшинька, не збивай ритм, хоч би отак вже замінив 8й рядок:
"Немає цілого - лише уламки."
А ше нівикупаю шо за "положення", но загалом образи рулять, странно шо німа пазітівних камєнтов. - Ша будуть))
2007-01-24 18:19:40досягла мети
я вражена, що буває дуже рідко. з усіх твоїх робіт ця - найкраща.