Жанр: Проза: Философская Прочтений: 0 Посещений: 4310 Дата публикации: 21.1.2007
Твір про зраду найблжчих друзів. Оеальна, не вигадана історія
Симпатична худорлява дівчина сиділа на лавці в одному із найгарніших парків столиці і гірко плакала. Ні, не тому що втратила когось із рідних або посварилася із коханим. Їй просто було погано. Вона сиділа і розуміла, що сама-самісінька на цьому світі. У неї були і рідні, і близькі, і друзі, і знайомі... Проте, саме ці "друзі" зробили все длятого, аби вона відчула себе нікому не потрібною. Саме вони вбили в цьому тендітному створінні бажаня жити і продовжувати свою активну діяльність. Саме вони зламали і знищили її віру.
А все тому, що вона їм довірилася, відкрила себе, свою душу, свої почуття і переживання. Щодня вона спілкувалася із ними і ще більше й більше звикала до того, що вони своїм павутинням заздрості сплітали їй руки, обвивали шию, душили в ній дух волі і майже незламного бажання жити повноцінним життям.
А потім настав момент істини. Їй було боляче. Дуже боляче. Хотілося померти і не відчувати, що пекуча рана на серці не гоїться, а, навпаки, розростається. Що вона болить все частіше, і цю тупу нескінченну біль неможливо подолати. Щодня вона посміхалася (бо всі звикли бачити її саме такою), і лише деякі помічали, що в її погляді зник той вогник, який запалював у оточуючих бажання посміхнутися і сказати щось приємне тому, хто поруч, вогник, який вів її по життю, і, немов янгол-охоронець, боронив її від зла. Не вберіг...
Тепер лише сльози, гіркі та пекучі, котяться від кутиків її очей до губ, на яких завмерла гірка посмішка, більше схожа на гримасуболю від зради, аніж на посмішку радості від того, що все навкруги радіє і живе своїм життям...
P.S.: не гасіть вогників у очах друзів...
Ваше мнение:
Мабуть, у цьому випадку "друзі" треба писати у лапках. А ще хочу сказати, що "момент істини" все ж таки необхідний. Бо краще гірка правда, ніж солодка брехня.
2007-01-21 01:25:24Аллатиэль
"Боль в отличие от наслаждения не носит масок..." О. Уальд Классно написано, мне очень понравилось))))))
2007-01-21 01:28:44Фіалка
Я вже почала ставитися філософськи до людей, які не цінують дружби. Мені їх жаль. А вам, Аллатиэль i Andromeda, щиро вдячна за відгуки! :))
Фіалочко, головне після зради друзів не втрачати здатність довіряти людям знову і не боятись відкривати своє серце. Хоча це і важко... Нехай той самій "янгол-охоронець", про якого ти писала, не покидає тебе
2007-01-22 01:23:56Кока
Фіалочка, я твої твори ще не читав, не висточило часу, але впевнений, що вони, мені сподобаються. Взагалі - фіалки - чудові квіти. Сподіваюсь, що ти одна з них. Пробач!, Я російськомовний П-з-ун.
якщо це були друзі то такого вони не зробили і на світі може бути тільки 1 або 2 настоящих друзів такіх надо убівать я б на її місці повбивавби їх всіх так мовити ''друзів,,
((@@@@ СУКІ @@@@ а не друзі))
2012-04-26 09:09:41Оля
Якщо чесно то ця iсторiя дуже припала менi до душi.