Жанр: Проза: О любви Прочтений: 0 Посещений: 1122 Дата публикации: 13.11.2009
Я люблю спати з тобою. Ти рятуєш мене від нічних кошмарів, бо ти – шматочок щастя в моїх безрадісних снах. Ти рятуєш мене від холоду. Взимку, коли мене не може зігріти навіть три пухові ковдри, ти обнімаєш мене і зігріваєш своєю любов’ю.
Я люблю прокидатися з тобою. Ти великий оригінал, і кожного разу ти будиш мене по-різному.
Одного разу ти збудив мене своїми поцілунками – ніжними і легкими, мов пурхання метелика. Іншого разу я прокинулася, бо ти лоскотав мене за п’яти. Часто ти просто відкидав ковдру, грубо зтягував мене з ліжка, і не встигала я прокинутися, як опинялася під холодним душем. Ти вдавано сердито бурчав:
- Яка ж ти соня!
А я мовчала. Зовсім не соня, думала я, просто мені подобається, коли ти будиш мене.
Одного ранку я розплющила очі через дивну тишу – ти не будив мене. Я злякалася і подумала, що ти пішов. Тоді я обернулася на другу половину ліжка, щоб побачити пусте місце.
Але побачила там тебе. Ти спав.
Ваше мнение: