Жанр: Проза: Разное Прочтений: 0 Посещений: 450 Дата публикации: 24.10.2015
«Чашка кави»
Зазвичай п’єш еспрессо. Слухаєш. Бачу, як жадібно ловиш кожне слово, зупиняючи пильний погляд на моїх вустах, намагаєшся вловити найменшу зміну у погляді. Як завжди, нічого по суті, нічого важливого почути від тебе я не можу.
Два дні тому, ти був збентежений, обставини серйозно узялися за тебе и трусанули що є сили. Тоді з тебе полилося от те, що є вагомим у твоєму житті. Але, перевівши дух, ти, як і багато років тому, і мовчав не про те, і говорив не про те.
Усміхнений погляд любителя американо. Очі, навіть випереджають посмішку вуст. Ти весь сяєш, радісно збентежений, твій настрій сьогодні романтично-піднесений. Що, особисто мене, дивує і чому я, відмовляюсь вірити, хоча бачу на власні. Ти багато говориш. Більше ніж зазвичай. І все воно якесь улесливо-приємне. Намагаєшся натякнути, що цей настрій спровоковано нашою зустріччю. А мені то байдуже. Я давно твої слова пускаю повз…Хоча іноді, потішитись у твоїх метафорах таки хочеться. Я нормально ставлюсь до тебе, спокійно, іноді з певним відсотком ніжності. Ти вже в розряді «старих-добрих», я вже не потребую наших розмов частіше, ніж вони трапляються. І мене то цілком влаштовує. Єдине, що мене трохи дратує – ти намагаєшся поводитись зі мною як раніше. Не враховуєш змін у мені, тобі, навколишніх. Тому вибач, я вже не реагую…
Де б ми не знаходились, де б не вирішили попестити себе чашкою запашної, ароматної кави – ми завжди ніби у себе на кухні. Твоїй чи моїй – неважливо.
Ти терпляче чекаєш моїх приїздів і твій найперший радісний спалах в очах на мою персону – справжній, уже стільки років. Ти є найправдивішим віддзеркаленням моєї таємничої сторони. Є те, про що можу лиш тобі, бо ти, знаю, зрозумієш. Наші хвороби подібні, тому без зайвих пояснень…
Всупереч нашій несхожості, з різним обрамленням і оздобленням, але… Маємо щось усередині обидві таке, що не дає нам жити по різні боки. Твій спокійний погляд, що би не трапилось і холодне мислення при постійній наявності серед усіх, вкотре примушує мене приємно дивуватися.
Коли ми зустрічаємось на каву, то зазвичай, експериментуємо з напоями чи тістечками. Ти так впливаєш, що лише з тобою мені не страшно відступитися від моїх стандартних вподобань.
Житло, яке має душу, не зважаючи на те, що господар буває там не часто. У домі нема ані гарного чаю, ані смачної кави. Але то не важливо взагалі, бо господар затьмарює те, що могло би не сподобатись і зрештою, подобається все. Людина яку ніколи не бачила, про яку нічого не знаю, реакції якої наперед невідомі. Люблю, коли з новими людьми враз стає комфортно. Буває, що подобається атмосфера дому, а буває, що подобається настільки, що йти звідти себе примушуєш.
Розмови, що поглинають, при котрих час біжить. Відверта людина з якою легко і зрозуміло. Хіба ж то до чаю чи кави буде, коли так цікаво?…
Зустрічі на каву такі різні…
2015
Ваше мнение: