Жанр: Проза: Философская Прочтений: 0 Посещений: 2950 Дата публикации: 26.3.2006
...коли стихне останній подих боротьби, все кругом заповниться тишою, вакуумом, називайте це як хочете, зникне все, просто зникне, ви і не помітите...
...коли стихне останній подих боротьби, все кругом заповниться тишою, вакуумом, називайте це як хочете, зникне все, просто зникне, ви і не помітите... зникне навіть любов... це буде наче смерть, але і смерті не буде... бо не буде НІЧОГО... я навіть не можу уявити цю пустку, але зникне ВСЕ, і разом з усім зникне ВОНА.... цього я боюся найбільше.... тому ні на секунду не перестаю боротися.....
...душа пуста... в ній немає вже нічого.... пусто... замість серця – кусочок льоду... серце не відчуває нічого... тільки тупий БІЛЬ... біль, що пронизує до самих кісток... біль, що не дає вмерти, але і не дає жити... біль... замість подиху – біль, замість сльози – біль... замість танцю – біль... біль – моя феєрія... біль – моє життя...
Ваше мнение:
Svitlyachok - останній подих боротьби
