Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 2224 Дата публикации: 27.1.2007
Про нього - милого, дивакуватого та сором`язливого....
Торкнувся скла – залишилось тепло.
Прошепотів «кохаю» - Розлетілось...
Нас завжди манить те,Чого ще не було,
Але все те, чого Нам так хотілось.
Прийшов у сни і залишився там,
Сказав «Це все!» і сам в це не повірив.
Ти так боїшся, що ти будеш Сам.
Ти кожну літеру у слові САМ відмірив.
Ти, як метелик, що літає до вогню –
Торкнеться ледь і швидко геть тікає.
Не знаю, як тобі це поясню...
Нас завжди тягне те, що так лякає...
Ваше мнение: