Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 2307 Дата публикации: 3.4.2007
Людині, з якою планувала подальше життя...яка розтоптала мене...забравши крила...
Ти є. Десь там, у далині.
У дивних мріях малюка.
Ти посміхаєшся мені,
І носиш іншу на руках…
Ти є. В минулому житті.
Яке не повернеш назад.
Воно вже губиться в бутті.
Минає все. Все йде на спад…
Ти є. Холодний і сліпий.
Ти більш не демон чарівний,
Безжально-лагідний…пустий.
Ти більш не мрія…ти не мій…
Ти є. І цього вистачить мені,
Щоб спогад загубить в собі…
Понравилось, очень легко написано. без обид и зла, а с теплом и еще не охладевшими чувствами!) Очень хороший стих)
2007-04-03 11:28:54Вітерець
to Амур
Дякую =) там де навіть БУЛО кохання не може бути образ чи зла...навіть якщо люди розійшлися, треба памятати найкраще лишеньк =)
2007-04-03 11:29:57Амур
вот поэтому ваш стих и понравился)!
2007-04-03 13:19:26Неземная
очень нежный и чувственный стих.......... жаль что так часто с нами бывает.
Оставляет в душе тепло и легкий "смуток"
желаю что б впредь Ваши чувства были взаимны.............
2007-04-03 16:50:03Вітерець
to Неземная
дякую) Ваші слова та й Богу б у вуха =)