Жанр: Лирика: Стихи, не вошедшие в рубрики Прочтений: 0 Посещений: 1985 Дата публикации: 20.6.2008
Хай всі мої кроки відлунням шугають до неба
Я вже не блукаю по світу у пошуках сили
Розплавлені кригою погляди зламаним лезом
Мої розрізають слова на знебарвлені брили
Ти вже не оцінюєш світ за шкалою п’ятірки
І більше не пишеш віршів про любов і свободу
Від чаю із цукром чомусь вже не солодко – гірко
А замість ідей трохи свіжим лишився лиш подих
Ми більше не будем себе малювати на стінах
Нам вже ні до чого кохання в духовному сенсі
Зніми мою тінь зі стіни, хоч нічого не змінить
Факт того, що я більш не буду боятися смерті.
Ваше мнение:
Це дійсно щось незрозуміле... Але вся ця незрозуміла сукупність передає загальний настрій.
Просто шедевр.
2008-06-20 20:40:50лил
кроки вiдлунням шугають до неба чи шагають?
2008-06-20 23:48:26Автор
шУгають.
"шугати шугати, шугнути 1) (мчати, нестися) to tear (to rush) along; (мигтіти) to flush 2) (падати вниз) to fall; to dash (to rush, to crash) down 3) (пролітати, злітати, здійматися з шумом) to fly (to soar) noisily" (Lingvo)