|
    Прочтений: 0 Посещений: 1676 Дата публикации: 28.3.2009 Відсутність завдань та всіляких праць хапала капронову каністру за шкірку і виходила на вулицю. „Велика Брозова Лихоманка” „Точу ножи, ножницы, ножи мясорубок точу”-лунав голос з надвору, залітав у розчинене літнє вікно й лоскотав десь у середині правого вуха...ранок. Сонце вливалося у кімнату й вівітрювало липкі рештки сну. Відсутність завдань та всіляких праць хапала капронову каністру за шкірку і виходила на вулицю.Зробивши не більше тридцяти кроків, підставляла її під кран. Пиво текло до п”того літру й пінилося поверх горлянки. Кроків вісімсот і море. Море . Лише воно єдине заповнювало собою все. Нічого зайвого, зовсім нічого. Пірнання під хвильорізом .Пекучий білий пісок. Пірнання під хвилерізом і до вечору повна торба мідій. Порожня каністра і вечер з таємницею у насуваючийся темряві. Виколупування молюсків, нарізка кільцями цибулі і як апогей -заливання яйцем. Така вечеря. Накшталт білкова і не швидка. З наступом ночі десь бралася горілка, завжди тягуча у виблускуючий крижаній пляшці. Тютюнові тумани над головою вільних від завдань і всіляких праць. Висіння на руці за вікном. Переміщення тіла з третього на сьомий поверх путьом повзання по гідранту. Галюцінації з пьянливими дівочими голосами, привиди хвилюючих поглядів. Пісні меланхолічного знічев”я, безчасся. Широко відкриті очи і дотики невідомого, подихи поглинаючої солодкої втоми. „Точу ножи, ножницы, ножи мясорубок точу”-- в пів сили голосив ранок. Сонні липкі рештки ховалися у шпари на підлозі. Не більше тридцяти і піна поверх капронової горлянки. Вісімсот і море. Нічого зайвого . Уся цікавість-колір. Із кожним днем все більше проступає бронза , не та первісна жалюгідна смаглість, а та просолена, що в”їлась в епідермус, закріплена пірнанням за молюском. В каністрі порожнеча...вечор. Упавша спека, місяць, метіола. Якась присутність дива, що ніби мить й піймає в м”які лапи. Олія мідії і далі... така вечеря. Єдина цільна ніч і крижана горілка. Пустих кімнат не лічені десятки. Знайти себе у ранці в незнайомій. Сон домалює мальви і вітрила, тому й бере спокійно без насилля. Цей раз узяв на виході із ліфту, на коридорі де панує ехо. В цей час мабудь,що трави балакучі, цикади, цвіркуни й летячи на ліхтар комахи. І місяць виливає діжки соми. І липнуть до дрімоти вії. „Точу ножи, ножницы, ножи мясорубок точу”-лунав голос з надвору, залітав у розчинене вікно 1992 –го літа від Р.Х., бився метеликом у віки й лоскотав десь у середині правого вуха...ранок. Не більше тридцяти, вісімсот...море...велика бронзова лихоманка. 31.08.2005 (3:30) Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
недобора - „Велика Брозова Лихоманка”
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |