Жанр: Лирика: Экспериментальная поэзия Прочтений: 0 Посещений: 1025 Дата публикации: 15.3.2010
В первый раз пишу рідною мовою:))
На днях была в докере на выступлении группы Антитела. Парни так меня покорили и вдохновили, что родился этот стиш.
Скажем так, это мой личный респект солисту группы. Держать в себе такой взрыв эмоций я просто не смогла)))))
Весна не змінила нічого, все той же сніг…
Все ті ж крижані обличчя й холодні ночі
Вбивали мене, та скажи як ти зміг
Своїми піснями мої запалити очі?
Нічого не чую, лише тільки голос твій
Мене обіймає і я підіймаю руки
І наче злітаю у небо на крилах мрій,
Вбираючи серцем шалених акордів звуки.
І вже не спинити потік нескінченний думок.
Віднині й назавжди: яскрава, щаслива і вільна.
Я зроблю нарешті свій перший рішучий крок!
Я вдячна тобі. Ти змінив мене дуже сильно.
Я дякую небу за тебе, за твої думки,
За те, як палають твої нереальні очі.
Я теж запалала. Так само яскраво як ти.
Мій світ відтепер кольоровий. Бо я так хочу:)
Ваше мнение: