Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 103 Дата публикации: 2.2.2026
Кохання.
Люба №1
Ти тільки йди, ти йди і не лякайся,
Я буду завжди поряд помогать
Тобі усюди, чуєш? сюди, не ховайся,
Ти тільки йди, не стій, я буду і кохать.
Всім серцем, всей душею я твоя,
Молитись буду кожну мить за тебе,
А інша так не зрозуміє, бо чужа,
Мене лише тобі дарує небо.
Ти тільки йди, ти йди і не лякайся.
Я поряд, я усюди поряд буду,
Звільнись від жахів і ніколи не ховайся,
Бо Бог молитви чує, збереже від згубу.
****
Люба №2
Йди впевнено, не спиняйся на півдорозі,
А я молитимусь, щоб ти усеж дійшов,
Ти не зважай на гіркоту і сльози,
І що шукав, молитимуся, щоб знайшов.
На зраду, гіркоту і на розпуки сльози
Ти незважай, досягнеш, що шукав,
Ти чуєш? не спиняйся на півдорозі,
Щоби спинившись ти не заблукав.
На зраду, гіркоту і на розпуки сльози,
Ти не зважай, молитимусь за тебе,
Щоб друзів кращих ти спіткав на півдорозі,
І щоб завжди тебе оберігало небо.
****
Люба №1:
Настане край, як що дістанешся до цілі,
Усе забудеться, що було на шляху,
Дай Боже. щоб тобі дістало віри,
Дай Боже, відведи скоріш лиху.
Настане край, якщо дістанешся до цілі,
Нове життя почнеться і нові всі друзі,
Дай Боже, щоб думки тебе про це зігріли,
Дай Боже, щоби радість ми тою відчули.
****
Люба 2:
Доторки жаданої руки,
Сміється сонце, стежка кудись в*ється,
Ми тут, як добре що ми тут самі,
І добре, що найкраще в долі не псується.
Це краще, що буває в житі людей,
Від цього души чісті, мов з кришталю,
Це добре бути в самоті у двох бо з ней
Я все тобі, все що ховала відчиняю.
Кохання мить, ці доторки руки,
Як добре, що ми зараз тільки ми...
Він:
Всі сумніви я розриваю в клоччя,
Переступаю смужку, досить вже лякатись,
Щось там мені найкраще все пророча,
Дає ту силу, щоб не зупинятись.
Вона
Я вже твоя, ще крок і буде диво,
Ще подих, мить, простягнута долонь,
Він:
Все відчувається найкраще і вабливо,
І ріже серце на шмаття, кров розриває скроні.
Знов очі-в-очі, подих, поклик, забуття,
Ось так кохання в казку перетворює всі мрії,і робить вщерть їх повні.
Вона
у КОЖНІМ ДНІ ПРО ТЕБЕ ВСІ ДУМКИ,
пРО ТЕБЕ МРІЇ ВСІ І ПОЧУТТЯ БУРХЛИВІ,
Не знаю про що мріють, ви,чоловіки,
Але, здається, щирості не є жахливі.
Якщо бажаю щоб ти був лиш мій,
Якщо бажаю, щоб здіймалась мрія,
Мені потрібно зрозуміти поклик твій,
Потрібно, щоб збулась твоя надія.
Він:
А може все не так і страшно буде,
І навіть добре...тільки зачекай,
Вона:
Чи це кохання мою душу не забрудне,
Чи це кохання не закриє брами в рай?
Він:
У кожнім дні про тебе всі думки,
У кожнім дні про тебе серце віре,
Вона:
У кожнім дні... а що бажають так чоловіки,
Чи зможу це зробити, чи достане сили?
****
(люба 1)
Ти переміг! я вся твоя, збираюсь,
У шлюб вдягаюсь, але лякаюсь ще,
Ти розумієш, чуєш? так, я ще лякаюсь,
Бо тиша, самота, були якби св*яте.
А зараз все св*яте забрав назавжди,
А зараз все змінив ти, все, все, все,
І не шукаю вже у самоті поради,
Мені шкода, але і це мине.
Ти переміг, я вся тоя, збираюсь,
У шлюб вдягаюсь, ні, ще зачекай, боюсь.
Я ще душей дитина, чуєш? я лякаюсь,
Але з тобою переможу і здіймусь.
****
Люба2
Ти розтопив в мені не всі жалі,
Залишилося те, що дуже піздно
Ми стрілись, об*єдналися шляхами,
Про це лише сумую я, отож бо звістно.
****
він:
Твої долоні поруч і вісні,
Я відчуваю їх і дотик,
Мої думки про тебе так чудні,
Душа твоє кохання молить, молить...
(люба2):
Немов ранкова, росяна зоря,
Моє кохання, почуття бурливі,
Весна прийшла, кохатися пора,
Ми будемо, якщо бажаєш ти, щасливі.
Ми будемо щасливі в кожнім дні,
Ми будемо, ми будемо, це знаю,
Дивися - росяна зоря, як крапельки рясні,
Я вже у серці ворушиння відчуваю.
Він:
Із поглядом твоїм злітаю в гору,
Як добрі почуття мої бурливі,
Як добре, що шляхи - одно, прозорі,
Як добре що ми будемо щасливі.
Як добре, що це сонечко за нас,
Як добре, що струмок говорить казки,
Як добре, добре, що ми поряд, час
Зробити дотик, крок і... ми в той казці.
( люба 2)
Із полум*ям твоїм злітаю в гору,
Ти тільки, любий мій, не зупиняйсь і не зникай від зору,
****
Люба (1):
Від спалаху кохання до остуди,
Лиш мить, одна лиш мить,
Я чую сльози крізь, усюди,
Мовчить задумливо блакить.
Лиш мить, лиш мить..
Від спалаху кохання до остуди,
Одна лиш мить, лиш мить, лиш мить,
Я не віддам свої чуття у люди,
Благаю: не мовчи блакить!
Лиш мить...лиш мить...
Від спалаху кохання до остуди,
Ні, геть, геть іди цей зради мить,
Ти пригорни до себе і зігрій же, милий,
Ти посміхнись цьому чудовая блакить.
Лиш мить... лиш мить...
Від спалаху кохання до остуди,
В цю мить відкрию скарби всі души,
І заспіваю, хай несеться спів усюди,
В блакить, в блакить лети мій спів мерщий.
І хай побачать там, що я жадаю,
Що геть жену цю зради мить від нас,
Хай почують, що я дійсно ще кохаю,
Нехай продлять нам ще хоча би час.
І вже хай незмовчить далекая блакить,
Зупинить мить, зупинить цю люту мить.
****
Люба 1:
Сьогодні я до тебе з ранку вийшла,
Йшла через місто все, щоби почути,
Але я не дійшла, ти вибач, так вже вийшло,
Тобі однаково мене сьогодні не відчути.
Бо з іншой ти, життя твоє, інакше
А я ніхто, ти мене вже забув,
А в мене серденько ще по тобі так плаче,
І ти мої чуття, нажаль, ніколи не відчув.
Сьогодні я до тебе з ранку вийшла,
Йшла через місто все, і не дійшла,пробач, так вийшло.
Пробач, кохання, не побачиш ти його сьогодні, так,
Бо його іншая вже, іншая собі взяла лиш смак
Від поцілуя...
****
Люба 2:
Бажаєш я стану журавлем в долоні?,
Ти мене відпустиш в блакить придивляясь,
А в мене від щасття холоне кров у скроні,
Я буду літати в горі, довго літати не призимляясь.
Щоб ти не пішов, повернутись обратно
Дозволь у долоні, ось тут незалиш,
Бо ще у долоні і душу віддато,
Побачу - пішов і до тебе хуткіш,
Бажаєш я стану тобі соловейком,
В садку щоб співати для тебе любов,
А може бажаєш була щоб далеко
А може бажаєш, щоб спів мій вже змовк
Тоді прощавай, хай все краще залишу,
Всі перли душі віддала, прощавай,
Якщо ти бажаєш - зробити це мушу,
А як пошкодуєш - мене не шукай.
Бо я попрохала в блакиті для тебе,
Найкращую долю ніж в мене була,
І ти на шляхах стрінеш другого себе,
Побачиш як в дзеркалі... я вже пішла...