|
    Прочтений: 0 Посещений: 113 Дата публикации: 22.2.2026 Ніч. Метелик перший на твоїм плечі, Чудове, вже зірки сміються, Вони мовчазні, мовби глядачі, Чи наши мрії зараз не зійдуться? Одна із них впаде, я похоплю, Заплющу очі, ти бажай що хочеш, Промовлю тихо: я його люблю!; А ти що зараз, зараз прошепочеш? Метелик перший на твоєм плечі, Ні, не лякай, цікаво; ти вродливий Зірки із неба мов би глядачі, Твій погляд дуже теплий, і вабливий. **** Холодний і безмовний простір, Я зазираю у блакить, Цілком таємне щось там зорить, Як добре, хоч це є лиш мить. Та мить, щоби дивиться в простір, Думками линуть, мовби птах, А може мріяти вже досить? Але цей простір у очах. **** То мені холодно, то мені жарко, То сильно палаю вогнем у душі, То тиха, спокійна, душа як фіалка, То знов новий пошук здіймає мерщій. Слова мої мовби птахи у горищі, А часом повзуть по землі хоч розплющ, Хоча так бажаю піднятись повище, І щоб мій хребет ні під ким не був гнущ. Я буду сильніша, я буду хоробра, Я вмію усе і досягну зірок, Я буду найкраща у світі і добра, І байдуже те, що багато про мене чуток. **** То хочу тебе обійняти скоріше, То відштовхнути і крикнути: геть!; Я дуже лякаюсь, що може буть гірше, Коли промовляю кохання ледь-ледь. То хочу трояндою буть. то фіалкой, То хочу дощем, щоб омити міста, То хочу я сонцем палать, бути палкой, То хочу той зіркой, в горі що літа. Кохати тебе я бажаю що миті, Тебе обійняти за шию, ти мій. Але я десь там, у цікаій блакиті, А ти на землі, ти далекий, чужий. Тому я лиш можу бажати техенько, Долонь простягнути, хопай-но хуткіш. Пробач, що я так непомітно, легенько, Загляну у очі; чому ти мовчиш? **** Твоєї ніжності ясні струмки, Мене пробуджують зробити краще в долі, Бажаєш поболакаєм про що вони? Такі цікаві, так холодні зараз зорі. Давай порозмовляєм ми про те, Що в глибині ховаєм як перлину вперто, Що є для тебе добре, що св*яте, Я зараз так сумую за тим вчора. Аджеж учора було добре нам, Ми мовча довго роздивлялись небо, Учора ми блукали по якись шляхам, Чи що єще мені для щасття треба? Учора я любила цю блакить, в твоїх очах дві зіроньки яскраві, Учора нам була чарівна мить, І поцілунки ніжниї твої, вони цікаві. Сьогодні що бажаєш? - розкажи, Пересягнути смужку, досягти вершину, Але хай змовчуть в таємниці ці вірші, Ти, я обидва - але ми єдині. **** Так близько зорі, хоч бери збирай, Таємна ніч одягнена в убори, А ти куди? постій-но, зачекай, Ти обіцянкой щось таке учора Поклав в мої долоні, обійняв, І я була задумлива цім ранком, Бо зрозуміть бажала, що мені віддав, Так близько зорі, ти одну зірвав. І у долоні мої теплиї поклав, Але, нажаль, позникло то з світанком. **** На все свій час, добраніч, мій коханий, Прийшов вже час, коли лягати спати, Ти і сьогодні, як тоді, душею так жаданний, Але не поряд ти, і я не буду вже чекати. На все свій час... добраніч, любий, Хай береже тебе блакить у снах, Я відчуваю, що сьогодні дуже, дуже сумний, Давай-но стрінемось з тобой в казкових снах. На все свій час...зірки намистом, місяць-срібло-окий, Мовчання, тиша, сни і подих твій, Чому цей час для нас завжди, завжди жорстокий? До шиби притулюсь чолом, там вітерець легкий. На все свій час...добраніч моє серце, Да збереже тебе блакить, долоні простягну, А моє серце лиш для тебе, лише для тебе б*ється, Я теж лягаю спати, час вже, я посну... **** Спалахнула далека зірниця, Вже пора прощаватись, іду, Нам потрібно ще раз хоч зустріться, Далі, далі іду по шляху. Заспіває повітря про кращє, Про ту долю, що може спітка Души наши, твоя і моя, але нащо? Мить життя ж бо така є швидка... **** Не ображайся, я щезаю перша, Коли зірки лягають у блакиті спати, Ця ніч була щаслива, трішки грішна, А ранок неможливо разом зустрічати. Коли в обіймах ніч тримає ранок, Цей час для нас, коханцями це зветься, З добрим ранком, любий, я щезаю бо світанок, І вже не наша мить, не наше почуття проснеться. Так поки день мандруєм іншими світами, Шляхами різними проходимо життя, А почуття завжди у серці, вони поряд з нами, За ніч минулу не буває щире каяття... Ще прийде ніч, ми будем поряд, разом, А поки я щезаю перша - це домовленість із часом! 6.03.2018.рік. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Дубищева Людмила - Ніч.
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |