|
    Прочтений: 0 Посещений: 110 Дата публикации: 22.2.2026 Хвилини, де забутий мною ти, Хвилини, де дозволіла без тебе жити, Хвилини, що не були чарівні, Хвилини, без кохання так сумні, Ось в ці хвилини я змогла найкращеє згубити. **** Так невблагано ляже час в роки, Що я залишу по собі, чи вспомнять мене люди? Бажається мені, щоб розуміли всі, Як діти, так жінки, чоловіки Мої вірші, щоб жилось гарно ім усюди. Я в ногу з ним не йшла, бо я іна. Бо я дивилася на час не так як всі, навколо Так, дуже часто я була одна, сумна, Мене впізнали би відразу серед натовпу,як би ви стріли. Час збережуть майбутнії віки Віршами, співами, малюнками, книжками. Нехай ось так і ляже час наш у майбутніє роки, Також минуле буде через книги розмовляти з вами. Колись по сонцю визначали час, У наши роки визначаэться св*ятами, Потрібно час приймати так, як э,без зайвих тих прикрас, Потрібно не чекати щось, приймати те, що поряд з нами. Бій курантів повернути не можливо, Колись піде усе, що маєм тут, Потрібно цінувати один одного, блакить раділа Коли давала це, щоб нам добро відчуть. **** Назначеного часу всі чекають, І швидко проминають дні, літа, Чогось чекають завтра, сьогодення загубляють, Ох, невблагано полягли часи в рока. Сам по собі - не спинний, Час не вкладеш на депозит, Загубиш його - сам в цьом винний, Його не взяти у кредит. У банку можно тільки гроші, У друзів - де які лиш речі Беремо ми, а що ще може, Час не дарують, прийшов вечір. Знов загубилися хвилини, Шкодую я про вільний час, Хтось вже пішов із нашої родини, Пішов назавжди, не побаче більше нас. Тут втілення своїх ідей Диктують всі навколо, Я хочу жити для людей, Щоб пам*ятали моє слово. Щоб гарниї мої слова, Сціляли серце, душу, Щоб у житті творилися дива Час берегти я мушу. Неспинний час складаю в вірш, Дарунком для народів, Писати сяду новий спів, Не чуя часа кроків. **** Нам тільки пам*ять вічність зберігає, Що я змогла зробити в тихо, вільний час? Усе мине, слова, діла, усе зникає, Дозвольте також, як і себе, у віршах залишу вас. Моє бажання щире, щоб всі жили, В моїх віршах, у пам*яті людей, Ви також як і я чекали щось, кохали і робили, Ви не народженні для поховання і смертей. Ніщо на місці, зрозумійте, не стоїть, Приходять всі, уходять, забувають, Ви зупиниться, книгу гарную до рук візьміть, Хто в ній жеве, також як ви, те відчувають. В ній вічно юнні, вічно молоді, Відкрийте і відчуйте час наш, Ми також, як і ви, були закохані, веселі і сумні, Відкрийте книгу, мить життя нове нам дасть. Із кожним днем усіх життя летить, Не повертаються хвилини, мить не верниш, І щось у грудях, у душі, там в глибині, немов тримтить, Безжалісний всіх час, нічого і нікого не повернеш. Залишу я дитинства, дні прекрасні, Залишу час в віршах, я зупиню його, Час, час, будем вічно жити, він підвласний, Я майже вже достигда до мети, я не віддам життя свого На вічне забуття, ні!це не буде, Я буду жити, ви також зі мной, Я не дозволю часу зникнути і нас забути, Також не заблукаємо у смітниках під тьмой. **** Природа прибирається у різні шати, Над нею владу має час, її господар, Сміється над людьми він, вимушає поспішати, Над хвилинами швидкими з нас ніхто не є володар. Не втомлюється час і не старіє, Його обличчя баче лише циферблат, Його би повернути кожная похилая людина мріє, Але не чує, він спіною беззупино йде від нас. Ошукується час людьми без жаллю, Я дуже хочу жити зараз і потом, Мене не може час похилістю, хворобами лякати, Бо я жила, живу, також я буду жити в вічності віршом. **** Ось притаївся час з ненацька, Я з ним веду таємну боротьбу, Він хоче щоб життя моє скоріше йшло, віддасться Не поспішаю, я жива, так, я жива і я в віршах живу . Хтось часом плаче, мучиться, хворіє, Хтось кличе час, щоби скоріш померти, А я творю вірші, складаю в них усе найкращеє і навіть мрії, Вони жіві зі мной, вони є справжні і відверті. Я з ними почала і з ними буду жити, Я з ними йшла до кращої, до вірної мети, Та ні, не час, вірші моє життя, вірші є мої діти, квіти, Давай дружити з тобой час, це твоя справа - ти лети. Не буду ображатися тепер на тебе, Не ошукаю тебе, збережу також зі мной, Я зрозуміла - час дає ні шо і не як небо Все ж ти програв, я вічно буду жити. у віршах... з тобой. Ти завжди будеш мене поряд бачить, Ти завжди будеш чути співи моїх слів, Я буду поряд пред очима в тебе, завжди, завжди, як маячить, Не ошукала тебе, приборкати мене,час,ти не встиг... 12.12.2018р. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Дубищева Людмила - Час
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |