Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 2067 Дата публикации: 10.12.2003
( iнодi дивуєшся сам наскiльки простим може бути спiвiснування людини та Всесвiту навколо, але неодмiнно приходять змiни - про це наступний уривок з життя одного iндивiда ... )
Вiдчайдушний простiр твого жалю
Увесь настовбурчений вiн увiйшов до неї вранцi. Вона ж нiскiлечки не здивувашись продовжувала свiй звичний ранковий ритуал : кава з канапками та декiлька пiгулок проти облисiння (в жiнок таке iнодi трапляється, але то не є дуже помiтним для оточуючих та й iнодi й для них самих) . Розхристаний , трохи спiтнiлий вiд швидкого пiднiмання сходами, вiн продовжував те що хотiв зробити дуже давно, але все нiяк не вдавалося. Але тут раптово до його мозку влетiла вiдчайдушно гепнувши дверима зовсiм не ранкова муза i вiдчайдушно почала розбурхувати ще заспанi з ночi думки. Помацавши себе за правий мiзинець, вiн вiдчув , що в життi дiйсно є мiсце i для злетiв , i для падiнь. Але не зрозумiвши до чого це спало йому на думку, вiн вирiшив не гаяти час на роздуми. Пiд строкатою ковдрою щось раптово заворушилося i здригнувши почало тихесенько шарудiти його бiлизною. Збагнувши нарештi що вiн не один вiн занурився в життя з головою i бiльше нiколи не мiряв життя хвилинами, а тiльки жiнками з якими йому було добре.
Але поволi все почало набридати його спрагнiлому до усього нового тiлу. Визрiвав новий конфлiкт - конфлiкт вiд якого залежала бурхливiсть часу, що нею вiн нiколи не зловживав , але iнодi таки випускав її на волю . i коли таке траплялося , всi навколо вiдчували як до їхнiх принишклих думок вкрадався пульсуючий потiк радощiв та розумiння. Збудувавши навколо свого свiту стiни та перелази , вiн згадав , що забув залатати найголовнiшу шпарину через яку постiйно просвистувала небезпека та неспокiй . А шпарина та була у нього в головi, себто в мозку який не переставав працювати нi вдень нi вночi, розпоряджаючись тiлом як йому заманеться. Перекинувши драбину через перший-лiпший паркан, вiн подався геть зi свого свiту, в якому навiть йому самому було затiсно , не кажучи вже про iнших. Чимчикуючи рiзними шляхами, вiн знаходив мiрiади загублених або зумисно покинутих свiтiв , але жоден з них не бажав з ним йти далi. Всi вони знаходили якiйсь привiд аби залишитися чи пiти iншим шляхом. Втомлений вiд усiх цих подорожей вiн випадково побачив старенький обшарпаний будиночок який насуплено стояв осторонь iнших i не хотiв навiть дивитися в їхню сторону. Пiрнувши до пiтьми першого поверху , вiн почав пiднiматися сходами догори . Чим вище вiн пiднiмався , тим крутiшими ставали сходи. Десь далеко внизу заблимав помаранчовий лiхтарик, до нього приєднався зелений промiнь свiтла, який щойно виринув з пiдвали, почувся якийсь приглушений зойк i раптово простiр знову обiйняла темрява. Приголомшений тим що знову помилився , вiн почав спускатися донизу, де з прочинених дверей виривався гамiр iншого вимiру, в якому копирсалися новi вiдвертощi мого жалю...
И чего вы сразу набросились, акулы? :)) У человека просто не получилось. Разве и так не понятно... Совет автору: если не получается что-то - пиши письмо создателю сайта, он должен помочь. Думаю мыло его нетрудно здесь найти. Удачи! Очень хотелось бы всё-таки увидеть твое произведение...
2003-12-15 14:27:20Масяня
У человека видимо не получилось просто сбросить сам текст. Кто его знает-намекните чтоб повторил попытку...
Просто чудово! _ зовс_м не лайвджорнал! ;) Давно вже не читала таких речей. Трохи ф_лософ_ї _ роздум_в. Н_чого надуманого, н_чого такого, що можна було б назвати "занадто". Хоча "п_гулки проти облис_ння" мен_ вже десь зустр_чались. Ти н_де б_льше не публ_кувався? Хоча може це просто дежав'ю. Але моя критика похвальна. Ориг_нальна, не схожа на _нш_, р_ч. Я б нав_ть сказала в дус нового українського стилю(реч_ под_бного настрою _ тематики зустр_чались на сайт_ українського самвидаву). Браво! Хочу таке бачити ще. Тому творчого натхнення _ усп_х_в в реал_зац_ї чудових _дей!
Jah - Непередбаченi реалiї
