Жанр: Лирика: Любовная Прочтений: 0 Посещений: 1841 Дата публикации: 10.7.2006
Ти божевільна!
Неможливо так кохати.
Це неможливо
Так занадто вірити в любов.
Та що робить,
Коли душа хоче співати,
І серце
В грудях замирає знов?!
Багатобарвність снів.
Безкрилий ангел!
Що робиш тут?
Що загубив на цій землі?
Тут напів ад,
Напів пекарня.
І тут не хліб печуть,
Горять тут душі – чисті і святі.
Дитя небесне,
Мій безкрилий ангел!
Чому
Так прагнеш жить на цій землі?
Його думки, його слова...
Все марно.
Він вірить всім,
Та тільки не тобі.
Любов, турбота.
Почуття стобарвні...
Покласти сонце можеш
Йому в ліжко ти.
І небеса,
Високі і недоторканні,
Ти замість ковдри
Йому можеш принести.
Чудовий, ніжний,
Мій безкрилий ангел,
Ти варта почуттів,
Але не скверни і образ!
Дитя моє,
Та він тебе не вартий,
Якщо відрікся,
І в брехню повірив враз.
Мій синьоокий, білий,
Мій небесний ангел,
Ти рахувала,
Скільки в серці твоїм ран,
Рубців глибоких
І нечувано кривавих?
Чи виживе воно?
Переживе обман?
Безкрилий ангел,
Плакати не треба.
Обличчю твоєму
Не личить сум і гнів.
Я знаю, боляче.
Та чисте синє небо
Залиже рани,
Побажає добрих снів.
Небесні зорі,
Як коштовні діаманти,
Вночі в вікно
Глядітимуть тобі.
Мій чистий, ніжний,
Мій безкрилий ангел!
Немає ангелів,
Що вічно у журбі.
Ти просто божевільна!
Неможливо так кохати.
Це неможливо
Цілу ніч дивитись на зірки.
Ти хочеш
Радість і свободу відчувати?.
Дарую тобі крила, ангел,
На, лети!
Ваше мнение: