|
    Прочтений: 0 Посещений: 2858 Дата публикации: 14.4.2007 ...а які почуття у вас викликає наша історія?... Хай живе надія в серці, віра у майбутнє! Хай зростають покоління на славі здобутій! Лине в серці пісня віри , віри у найкраще! У душі зростає сила , сила для покращень! Рідна Ненька, рідна Мати !Скільки ти стерпіла? Скільки горя і нещастя на собі зносила? Кров за кров’ю , сліз потоки тебе омивали, То татари , то Росія ногами топтали. У степах твоїх пожежі татарва зчинила, Хай би біс їх всіх попутав, хай би там згоріли! Налетіли , розгромили, всі села спалили, Ні хатини ,ні хлібини нам не лишили. Чуєш, Ненько? Чуєш, мила , як селяни плачуть? Як у Бога просять волі, а лихим незрячисть. Твоє серце відчувало кожну ту сльозинку , Твоє серце обливалось за кожну дитинку. Гарних, земле мила ти, воїнів зростила! Запорозьких козаків – вірно всі служили! За країну, за народ, за честь і за славу, За історію правдиву кістьми полягали! Як Хмельницький бився грізно за тебе, єдина! Щоб ніколи в Україні кров не червоніла! Щоб нащадки жили вільно, як у небі птахи, Щоб жила собі спокійно Україна-Мати! Промайнуло те століття, як слово „надія”. Не воює Україна, не живе, а тліє. Ніяк сила біднесенька не може зібрати, Щоб з-під гніту російського себе визволяти. Розділили Україну поляки й Москов’я, Насаджають віру, мову, та й звичаїв тонну. Б’ється Ненька Україна за волю й свободу. Та без участі селянства не здола опору! Зацькували українців – ті не ворухнуться. Серце б’ється, серце рветься, коритись не хоче! Це кінець? Та ні, не вірю! Не те ще долали! Є в нас сила, є в нас віра – чого ми чекали? Піднялась на бій просвіта, повела вперед селян. „Є єдина Україна! Є в нас мова – теж своя! Не частина ми Росії, не частина Польщі всі! Є в нас віра, є надія, і не схилимося ми!” Говорила просвіта, людей закликала, Святу книгу України у руки давала: „Нате, люди – це „Кобзар”, читайте, навчайтесь. По його словам живіть, свого не цурайтесь! ” Задзвеніла мова наша від хати до хати, Виходять люди на дорогу „зорю” зустрічати. Ця зоря для нас – це світло! „Галицькою” зветься. Про проблеми України у „Зорі” ведеться. Бачиш нас, Росія? Ми усі живі! Чуєш, ми не плачем! Сили вже в нас є! Розцвітають в полі квіти – волі лиш слова... Виростають діти – нові почуття! Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Вітерець - Рідна ненька Україна!
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |