Чи ти чуєш мої корчi?

Чи ти знаєш мої букви?

Уже близько тремтять руки,

Уже голо лежать площi.

Вже пророки iдуть строєм,

Вже на небо ведуть сходи.

Та не хочеться вже свободи

Пiсля всiх - за свободу - воєн.

I не хочеться снiв свiтлих,

I не хочеться днiв тихих.

Кожна жменька землi - виклик,

Кожна крапля води - видих.

Кожен крок, як чужий одяг,

На плечах тягарем висне.

Кожен вiтер - живий подих,

Кожна злива - чиясь тризна.

Тож не страшно, що свiт - пустка.

Тож не страшно уже бiльше.

Бiле небо - подерта хустка,

Я не хочу писати вiршi,

Бо пророки iдуть строєм,

I росте пiд грудьми камiнь.

Зi свободою нас - двоє,

Без свободи мене - анi.

17:30

4.08.04