***
В колисках стоптаних долонь
Лишалася луска змiїна
З кривавим полиском страшним.
Ти кожному вдiляла з них
Шматок од себе - половину,
Сама лишалася нi з чим.
I так без лiку роздала,
Що далi, власне, вже нi метра,
Нi крокiв двох не доведи...
В паралiчi (яка я мертва!)
На вiтрi омиваю ребра.
Життя жере мої слiди.
12:45
16.10.03