Зрушуєш

                бiлу

                         брилу

                                        дня.

По спинi i плечах

Стiкає промiння.

В кишенях ворушиться

Всяка фiгня,

Дерева вгорi

Телiпають корiнням

I блимають дико

Дурнi лiхтарi,

Заслiпленi днем -

Переповненим, бiлим.

I тiло з деревами

там, угорi.

А може -

То навiть щось бiльше за тiло.

Закинувши голову,

Смокчеш струмки

Свiтил золотих,

Золотих i срiблястих.

А день учвепився

За мокрi гiлки.

Гойдається -

                              i не боїться упасти.

14:35

2.03.05