|
    Прочтений: 0 Посещений: 29 Дата публикации: 5.7.2026 Палає свічка, молить обрис мати, Про щось-то шепотять її мовчазниї вуста, Що сміє цю стару, у темний час, коли всі сплять, лякати? Не поважає хто цю сивину, ці прожиті літа? Її дитина - це велика біль у серці, Кудись пішов він геть по цим шляхам таємним, Листа не пише, навіть не подзвоне, перед батьками грішні. Зігрів би серденько старої словом лагідним. приємним. Сьогодні плакала знов, обрис мокрий бачить Як неприємно, що старі батьки самі. Нажаль, нажаль для багатьох їх сльози нічогісенько не значуть, Я зрозуміла, чому обриси малюються завжди сумні... 26.05.19р. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Дубищева Людмила - Палає свічка, молить обрис мати,
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |