|
    Прочтений: 0 Посещений: 0 Дата публикации: 11.7.2026 Розвіяти своє продавнє горе, Прийшла до мене, що ж, давай, сідай, Тобі налити чаю або чорне кофе? Ти зараз заспокойся і відпочивай. Мовчу, я буду слухати тебе очима, Здіймусь зі стула, підійду, відкрию фіртку, Ми можем заблукати і заплутатись речима, І можем не побачити маленьку, щиру віру. Все почую, ти мовчи, я поряд, Знов повернусь до тебе, посміхнусь, ну що ж, Мені про все вже розповів твій тяжкий погляд. Твій погляд на когось, твій погляд на когось вже схож. Прими пораду - посміхнись блакиті, Всю біль цю відпусти із серця геть, І насади в житті багато кольорові квіти, Ти душу ощасливиш цим, хоча вона ледь-ледь Вже дихає, не віре у майбутнє щасття. Але ми самі створюєм собі добро. І лиш тоді добро в долоні нам віддасться, Коли на всі образи ми не подаруєм зло. Ти посміхнись тому, що тоді колись було, Цей тяжкий час пройде, загине у миття... Тобі добро з добром що би душа відчула, Найкращі перли тут, перлини всі життя. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Дубищева Людмила - Розвіяти своє продавнє горе,
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |