|
    Прочтений: 0 Посещений: 2412 Дата публикации: 27.1.2007 Що нам залишає в душі минуле... Я зовсім гола, навіть видно душу. Без остраху, жалю і почуттів Я йду ТУДИ, бо йти туди я мушу, Але забувши присмак відчуттів. (Ховаю погляд – він вогнем горів...) Хай всі говорять – навіжена стала. Я не боюся впасти з висоти. Я не боюся втратить те, що мала, Як й не лякає крок до пустоти... (Я йду туди, як всі останні дні...) Я зовсім гола перед цілим світом, І поряд Він. Всі дивляться на нас. Всі думають, що стану знову Вітром. А я здогадуюсь – це наш останній шанс... (Тебе залишу, хоч й не перший раз...) Ти змучив нас – не маю більше сили. Зенов сльози на очах. Благаю- відпусти. Більш Нас немає. МИ – віджили. Не зводять знову зламані мости... (Ти вибач – мушу далі йти...) Ваше мнение:
Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вітерець - Відпусти
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |