|
    Прочтений: 0 Посещений: 2044 Дата публикации: 11.5.2007 Я прошу тишу вас зробити Я не бажаю чогось заробити Я лиш розкрию ваші серця Не розкажу про щєбіт горобця Я розповім вам про війну Про силу, страшну, але постійну. Війну придумали не боги Ніколи не чавили їх прекрасні ноги Ту кров бійців, що окропила всі дороги Війну придумали звичайні люди Щоб поживитися на злі усюди Ті люди, жадібні, безжальні, злі Велика темрява бувала у їх тлі. Вони ніколи і нікого не жаліли І їм було все мало сили, Що розносила смерть та жах усюди А за її горбатою спиной помирали люди. Вони розносили хворобу цю по миру І засиляли у серцях людей злу віру У те, що вже нема хорошого народу Що можна тільки зброєю дістать свободу Що більш не має в світі ані жалю, ні добра У той же самий час прокинулася злоба Страшна, нещадна в всіх добро вона вбивала І воля до любові, до життя в тих помирала У кого вбили друзів, близьких, чи родину У кого за одну страшну годину Понищили усе, заради чого можна жити У них залишилось одне бажання – вбити І стерти тих з обличчя всього світу Що над народом встановили диктатуру гніту. Я розумію душу їх понищену навіки Ту, для якої вже не знайдемо ми ліки Ніколи ми не відшкодуємо життя Ніколи вже не зможемо ввійти у забуття І будуть вічно пам’ятати люди ті Що залишили свою душу у пітьмі. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Тринька - Я прошу тишу вас зробити...
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |