Жанр: Лирика: Философская Прочтений: 0 Посещений: 14 Дата публикации: 24.5.2026
Цей випадок був дійсно у місті Макіївка Донецької області. Св*ященик освятив колодязь і раптово вода стала гірка. Люди потравились єю. Народ дуже лаяли батюшку.
З долонь моїх гірка вода...
Чому земля не чує краще?
Зробив св*ященик - це біда,
Вода гірка лежить ледаще.
Не чує поклики молитв,
Не бачить хрест, що окунають.
Вода гірка, вода стоїть,
Її вже люди оминають.
Бо отруїлись геть усі,
Хоча учора був св*ященик,
Співав молитви тут свої,
Чи може він є дійсно грішник...
Не чує ця вода гірка,
Візьу в долонь, тече крізь пальци,
Мабудь мудріше нас вода.
Бо грішників вона не бачить.
Цілують руки тим "св*ятим",
А чи св*яті вони? - питання...
Це мудрість є, урок усім,
Народжується вже бажання
Такою стати, як вода,
Не чути тих, хто бреше людям,
Я вивчила урок, ура!
І легше дихати вже грудям.
Ваше мнение: