|
    Прочтений: 0 Посещений: 15 Дата публикации: 11.7.2026 Півдня дощить, сиджу, папір в долонях, На ньому щось пішу а потім відкладаю, То знов беру, дивлюсь і закипає кров у скронях, Або холоне, цим сама себе лякаю. Чому сумна, про що міркую?- знаєш, Чомусь нагадуються ті часи, І ти, немов би птицею-стокрилою літаєш, Що ти мені, що ти мені в часи ції даси? Півдня дощить, я відштовхнусь від столу, Розсиплються папери, хай лежать, Співає дощ, в кімнатє тиша. тиша тут навколо, І навіть мріі всі мої чомусь мовчать. Півдня дощить, мені вже на душІ не сумно. Також не весело, я раптом - самота Зникає сенс весь, підійму папір бездушно, Мабуть...я відішлю тобі... листа... І хоч до тебе він не дійде. але буде На ньому все. все що колись було, Нехай з роками прочитають його люди, Що дарувать блакить змогло а потім відняло. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Дубищева Людмила - Півдня дощить, сиджу, папір в долонях,
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |