|
    Прочтений: 0 Посещений: 2013 Дата публикации: 27.7.2005 Бiльш бездоганного спiву я не чув. Чу, дзвоник дзвiнко дзеленчить? Чу, скрипочка тоненько тягне? Чу, вiтер в травах шелестить? Чу, як зi стрiхи вода крапле? З якого срiбла струни тiї, З якого злата камертон, Що навiть солов'ї радiють, Як попадають в унiсон? I сонце хмари розсуває, Щоб роздивитись з висоти, Хто ж це так гарно там спiває? Чий голос до небес летить? I що це за така країна, Де сонячнi такi пiснi? I звати як оту дiвчину, Що так виводить навеснi? Дивися, Сонечко, дивися, Це наша Нiна так спiва. Ти трошки нижче нахилися, Послухай музику, слова Це наша мати - Україна Такi плекає голоси. Це в нас такi гаї, долини I трави свiжi вiд роси. Ти заглядай до нас частiше, Частiше хмари розганяй. У нас пiсень таких - як вишень, Ти тiльки слухати встигай. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Любомир Семикост - Нiнi Матвiєнко
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |